Чекати сто років. Вистава-притча.
Захмелілий поет, прогулюючись парком, натрапляє на 99-літню стару, котра збирає недопалки. Між ними зав'язується дивна розмова, і Поет навіть не підозрює, що вже зовсім скоро йому доведеться зазирнути в очі тому, чого він найбільше боїться і найбільше прагне водночас.